Терміни з навчальної дисципліни "Оздоровча фізична культура"

Оздоровча фізична культура

Здоров'я людини - це не просто відсутність хвороб. Це знач­но ширше поняття.

Здоров'я - це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності і соціальної ак­тивності людини.

Здоров’я  - це повністю добрий фізичний, духовний та соціальний стан, а не тільки відсутність дефектів і фізичних хвороб.

Здоров’я – стан зовнішньої та внутрішньої рівноваги з самим собою та навколишнім середовищем на духовному, психічному та фізичному рівнях.

Духовний аспект - цілісності особистості, визначає сенс життя людини, її гармонічність як індивідуума й у спілкуванні з оточуючим.

Психологічний аспект - збалансованість психічних процесів та їхніх проявів, тобто здатність особи керувати собою за умов високих життєвих навантажень на основі взаєморозуміння й емоційного комфорту в суспільстві, а також особистого внутрішнього комфорту.

Фізичний аспект  - оптимальне, тобто без істотних відхилень, функціонування усіх систем організму людини.

Здоров'я – це не тільки стан функцій, але й оточуюче людину середовища, фактори, які на нього діють.

Здоров'я – динамічний стан людини, яке визначається резервами механізмів самоорганізації його системи, характеризується енергетичним, пластичним і інформаційним забезпеченням процесів самоорганізації, а також слугує основою прояву біологічних і соціальних функцій.

Валеологія - вивченням фор­мування, збереження і зміцнення здоров'я займається науково-навчальна дисципліна - (від грецького Vалео — здо­ров'я, Іогос - вивчати).

Третій стан – стан між здоров'ям і хворобою.

Хвороба - порушення життєдіяльності організму під впливом шкідливих подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища .

Хвороба - це порушення нормальної життєдіяльності організ­му, в результаті чого знижуються його пристосувальні можливості.

Гіподинамія – зниження рухової активності.

Здоровий спосіб життя – діяльність, спрямована на формування, збереження і зміцнення здоров'я людей.

Загартовування – система процедур і вправ, спрямованих на підвищення опору організму шкідливим впливам.

Санітарна культура – рівень інформованості у питаннях санітарії й особистої гігієни. Вона є складовою загальної культури.

Валеологічна культура – обізнаність, стереотип поведінки, вироблений на основі потреб, які сприяють здоровому способу життя.

Культура здоров’я – важливий компонент загальної культури особистості, який характеризується матеріальними та духовними цінностями по формуванню, збагаченню зберіганню та укріпленню здоров’я.

Фізична культура – сукупність матеріальних та духовних цінностей в області ФВ в залежності від цілей, задач та соціально-економічного  розвитку країни.

Фізичний розвиток – природній процес зміни морфофункціональних особливостей протягом життя.

Фізична реабілітація – система заходів, яка націлена на відновлення втрачених по різним причинам функцій  організму та здоров’я.

Фізична рекреація – забезпечення активного відпочинку шляхом використання засобів фізичного виховання.

Соматоскопія (зовнішній огляд) дає описові ознаки фізичного розвитку й передбачає обстеження постави, скелета, мускулату­ри, жировідкладення, шкіряних покривів і слизових оболонок, форми грудної клітки, спини, живота, ніг, стопи, типів будови тіла.

Антропометричні показники (довжина і маса тіла, окружність шиї, плеча (напруженого, розслабленого), грудної клітки, живота, стег­на і гомілки, ЖЄЛ, м'язової сили кисті і станової сили, діаметри (пле­човий, грудний), ширина таза, товщина жирової складки.

Проба Штанге-Генче полягає у з'ясуванні тривалості затримки ди­хання в секундах.

Індекс — величина співвідношення двох або кількох антропомет­ричних ознак.

Проба Руф 'є. У досліджуваного, який лежить на спині протягом 5 хв, визначають частоту серцевих скорочень (ЧСС) за 15 с (Р,), потім протягом 45 с досліджуваний виконує 30 присідань.

Тест — це завдання стандартної форми, за яким проводять випробу­вання для визначення розумового розвитку, здібностей, вольових якос­тей та інших психофізіологічних характеристик людини.

Тест Е.Бондаревського полягає в утриманні положення: стійка на одній нозі, а друга — зігнута, її п'ятка торкається колінного суглоба опорної ноги, руки на поясі, голова прямо із заплющени­ми й розплющеними очима.