Терміни з навчальної дисципліни "Рухливі ігри"

Теорія і методика викладання рухливих ігор

Гра як елемент культури -  соціальне явище, яке історично склалося, особливий вид діяльності.

Ігрова діяльність характеризується багатозначністю цільових установок та мотивованих дій.

Спортивні ігри – більш висока сходинка розвитку рухливих ігор.

Сюжет гри – визначає мету гравців, характер і розвиток ігрового конфлікту.

Правила – обов'язкові вимоги до учасників гри.

Рухові дії –   1. Образнотворчі

                       2. Ритмічні

                       3. Для прояву фізичних якостей

                       4. Імітуючи

Ігри великої  рухливості:

1. Усі (чи більшість) діти активні й одночасно беруть участь у бігу, стрибках, метаннях, киданні і лові в сполученні з бігцем (стрибками), опором (силою).

2. У перерахованих вище рухах активно бере участь кожний із двох груп (команд) поперемінно.

Ігри  середньої  рухливості:

1. Усі (чи більшість) учні активно беруть участь у таких рухах, як ритмічна ходьба, вільна ходьба в сполученні з перебіжками, передача, кидання, лов і метання, а також творчі чи наслідувальні руху (без бігу і стрибків).

2. У таких рухах, як біг, стрибки, передача, метання, кидання і лов у сполученні з бігцем   (стрибками),   опір, беруть участь окремі чи гравці невеликі групи (до 4 чоловік).

Ігри  малорухомі:

1.У типових для гри рухах активно порівняно тривалий час поперемінно бере участь по одному, по двох гравця.

2.Усі (чи більшість) учасники вільно пересуваються (ходять) чи виконують дрібні спокійні рухи.